Ознайомилися з циклом роботи водоканалу, отримали відповіді на запитання

21 січня 2021 року відбулася зустріч заступника міського голови Баштанської ТГ Олександра Васильєва, депутатів міської ради: Віталія Грицюка, Володимира Онищука, Дмитра Лупіна, начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Баштанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби Олександра Бондаря, редактора ПП «Редакція районної газети «Голос Баштанщини» Василя Гонти та громадських активістів: Володимира Яника й Ігоря Блошка, які стали ініціаторами цієї зустрічі, з директором КП «Міськводоканал» Віктором Котом.

Учасників зібрання цікавили питання щодо якості води, які отримують споживачі Баштанської територіальної громади, тарифу (вартості послуг з водопостачання) на  та його складових, стан співпраці водоканалу з міською радою тощо.

Директор водоканалу запропонував учасникам делегації ознайомитися з усім циклом роботи підприємства: від водозабору до контролю якості води та постачання її споживачам. Розпочали з огляду каналу відстійника, підвідного каналу до водозабірного колодязя, рівень води якого через засуху в літній період впав на 1,5 м, насосних станцій першого й другого підйомів, що в селі Одрадне, де здійснюється забір води з річки Інгул. Потім оглянули насосну станцію третього підйому, що в Баштанці, та ознайомилися з роботою аналітично-вимірювальної лабораторії контролю якості питної води та стоків, де є також бактеріологічне відділення, керівник якої розповіла, які аналізи проводяться їхньою лабораторією, а які виконуються спеціалізованими, та ознайомила з графіком їх проведення.

Віктор Кот детально зупинився на всіх етапах водопостачання: від забору води до етапів її очистки та проблемах, з якими підприємство самотужки не в змозі впоратися. Головна проблема – якість води. Технологія очищення поверхневих вод складається з трьох етапів: відстоювання води, освітлення й знебарвлення (цей етап відсутній через недобудовані очисні споруди водопроводу, будівництво яких проводилось в 1990-1995 роках), фільтрування, де застосовується дренажно-розподільча система Екополімер, яку реконструювали в 2013 році.

Крім цього, на якість води впливає незадовільний стан водопровідної мережі, яка збудована в 60-х роках минулого століття. Попри все, вода, яку подає підприємство жителям міста та сіл: Добре й Новоєгорівка, придатна для споживання. Хоча й потребує додаткового доочищення. Такі системи доочищення води вже встановлено в Баштанці в дитсадках «Віночок» і «Ягідка», Баштанській опорній школі № 2 та школі й садочку с. Явкине.

На думку директора водоканалу, головна з вищеназваних проблем – обмеженість інвестицій. Адже реконструкція і будівництво, як окремих елементів, так і в цілому системи водопостачання, носили і носять точковий, локальний характер і направлені на ремонт окремих аварійних об’єктів, у той час як надійність системи в цілому знижується.

Занепокоєння викликає і стан існуючих каналізаційних очисних споруд, експлуатаційна характеристика яких сьогодні не відповідає регламенту роботи очисних споруд даного типу. По-перше, на даний момент постала необхідність відведення та очищення мінімум 3500 м³ стоків на добу з урахуванням попередньо очищених стоків Баштанського сирзаводу. По-друге, за період експлуатації (з 2007 по 2015 рік) значно зменшилась (уповільнилась) інтенсивність фільтрації стічних вод через дренажну систему. Отже, очисні споруди також потребують реконструкції та переорієнтації на збільшення обсягу стічних вод.

Учасники делегації дізналися й про проведену роботу в селах Баштанської громади, водомережі яких після об’єднання перейшли на баланс підприємства. До речі, стан сільських водомереж був у жахливому стані. Взагалі, за 4 роки існування громади з різних джерел фінансування на реконструкцію й модернізацію водоканалу витрачено близько 14 млн грн. Це і кошти ДФРР, й інфраструктурної субвенції, і міського бюджету, і Програми DOBRE та власні кошти підприємства.

На запитання учасників делегації: як покращити якість води, директор водоканалу відповів, що сьогодні, в першу чергу, необхідно отримати науково обґрунтований висновок щодо методу очищення як води, так і стоків, розробити робочий проєкт, залучити фінанси і побудувати сучасні очисні споруди водопроводу та каналізації.

Друге питання, яке цікавило учасників зібрання, − тариф на воду й водовідведення. Так, у тариф на централізоване водопостачання входить заробітна плата (50 %), нарахування на неї (11%), електроенергія (16 %), паливно-мастильні та інші матеріали (по 6 %), засоби знезараження (4 %), запасні частини, послуги та податки (по 2 %), амортизація (1%). Тож сьогоднішній тариф на водопостачання включає в себе 13,82 грн − зарплата, 3,04 грн − нарахування на зарплату, 4,85 грн − матеріали й сировина, 5,63 грн − роботи й послуги, 0,02 грн − відрядження, 0,77 грн − податки й збори та 0,11 грн − амортизація. І всього – 28, 25 грн плюс 20 % ПДВ, що в загальному дорівнює 33,90 грн за 1 кубічний метр. Щоб зменшився тариф, треба зменшити витрати, а збільшити обсяг реалізації. Для цього потрібно, щоб запрацювали підприємства, які для свого виробництва використовуватимуть воду. А сьогодні, на жаль, значно зменшилось водоспоживання Баштанським сирзаводом та припинила свою діяльність птахофабрика.

На думку Віктора Кота, як варіант для модернізації потужностей підприємства, необхідно залучати кошти інвесторів, розглянути можливість співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку, а також продовжити виконання програм, затверджених у міській раді. Простими слова, міська рада повинна взяти європейський кредит і бути гарантом його повернення. А чи витримає бюджет міської ради, це − питання?