«Берегиня» дзвенить піснями

Хто вважає, що мода на українську народну пісню пройшла, глибоко помиляється. Пісня здатна зачепити за живе, збурити в одну мить стільки різних почуттів, що мимоволі будеш плакати чи сміятися.

І в цьому ми ще раз переконалися, коли наприкінці жовтня до нашої школи завітала «Берегиня». Це була справжня подія у Плющівці. На концерт відомого на всю Україну народного ансамблю української пісні зійшлися жителі села, були присутні учні, батьки, вчителі.

Ще на початку навчального року Олег Вікторович Сук, керівник «Берегині», на прохання учительського колективу познайомити з творчістю новопавлівської перлини, пообіцяв влаштувати концерт у школі. До речі, Олег Вікторович ‒ наш односельчанин, колишній учень нашої школи, і ми цим дуже пишаємось. Яке ж було наше здивування, коли він зателефонував і сказав: «Ми до вас їдемо!» Весь склад колективу, незважаючи на дуже напружений графік (одна солістка приїхала аж з Херсона!) прибули заспівати українські пісні у нашому селі.

Обдарований музичним слухом, наш народ витворив близько трьохсот тисяч народних пісень, якими зачаровує весь світ. Якщо прислухатися, то відчуєш в них і шум колосся, і шурхіт щойно скошеного сіна, і дзюрчання молока у відрі, і тупіт копит, і хлюпання морських хвиль… Тільки українська пісня здатна передати ці ритми, бо в них ‒ усе життя народу, споконвічне прагнення працювати на своїй землі, жити в гармонії з природою.

Всі присутні були вражені і зачаровані. Гарні костюми, віртуоз-баяніст, неперевершені голоси, унікальні українські пісні – все справляло атмосферу справжнього свята. Олег Вікторович вдало поєднував виступи з презентаціями про історію створення та становлення колективу, цікаво розповідав про участь у конкурсах, фестивалях, екскурсіях… Разом з артистами приїхала і в. о. старости Новопавлівськго територіального округу Рошиор Людмила Миколаївна, яку вони називають своєю берегинею, адже допомагає вирішити багато організаційних та фінансових питань, часто їздить з ними на концерти.

Від побаченого, почутого у нас склалося приємне враження, адже цих людей об’єднує не тільки любов до пісні, а ще й почуття великої родини.

Довго не хотілося відпускати солістів, а Валентина Сук під гучні оплески виходила знову і знову. Глядачі у маленькому шкільному залі із сльозами на очах аплодували «Берегині» стоячи…

Дуже хочеться, щоб «Берегиня» і надалі дзвеніла піснями на всю Україну і прославляла наш Баштанський край!