100 річчя селянського антиденікінського повстання 1919 року

У Баштанському краєзнавчому музеї 16 вересня відбулось відкриття виставки, присвяченої 100-річчю селянського антиденікінського повстання 1919 року, яке увійшло в історію під назвою «Баштанська республіка». Виставку створено на основі раритетів з колекції музею.

З вітальним словом виступили директор краєзнавчого музею Олег Требух, секретар міської ради Людмила Луценко. Виступив Баштанський народний хор.

Виставка продовжиться до травня 2020 року. В експозиції представлені фотодокументи учасників повстання, їхні речі.

Довідково.

Окупаційна політика більшовиків спричинила спалах повстанського руху  в Україні. 1919 року повстанський рух досяг найвищого розвитку. Були створені формування державного типу - Висунська та Баштанська республіки, які намагалися встановити "селянську владу", об'єднавши навколо великих сіл декілька волостей. Саме в "республіках" склався симбіоз "селянської вольниці" і партійної дисципліни. Він виявився здатним і протягом кількох місяців успішно протистояв переважаючим силам денікінських військ. Корені виникнення "республік" слід шукати не лише в економічному та політичному становищі Миколаївщини періоду громадянської війни, а набагато глибше - в історії заселення цих територій, де протягом всього існування зберігалися волелюбні традиції предків бунтарів.

Олег Требух провів екскурсію  та розповів присутнім про ті буремні часи: «24 серпня 1919 року село Полтавку (нині м. Баштанка) захопили денікінці та встановили режим терору і грабіжництва. Було відновлено поміщицьке землеволодіння, старі порядки. Уведено примусові реквізиції хліба, коней, насильницькі загальні мобілізації. Режим одразу ж показав себе як антиселянський та антиукраїнський. 15 вересня 1919 року староста села Павло Тур та його брат Іван за підтримки місцевого населення організували перший загін з 50 чоловік. В ніч на 16 вересня дзвони двох церков вдарили на сполох, що було сигналом до повстання. На місцевих зборах жителі Полтавки обрали повстанський комітет, до складу якого увійшли В.Ф.Гайдук, М.С.Прихода, С.Ф.Гайдук, С.О.Дуб’яга, М.В.Прядко, С.В.Теселько і 5 селян-бідняків

Два місяці героїчно трималася Баштанська республіка. У селі відновили роботу школи, працював навіть самодіяльний театр. Два місяці над Баштанкою вирував дух свободи, два місяці прості баштанські селяни протистояли навченій і озброєній денікінській армії, та на придушення повсталого села були направлені нові сили, сформовані нові каральні загони».

Нагадаємо, що12 листопада частини денікінської армії оточили Полтавку. Дві доби тривав нерівний бій. Не досягши успіху, генерал Слащов прислав з фронту підкріплення. Повсталі селяни мужньо захищали свою республіку. За неї віддали своє життя М.Рець, П.Ф.Вилкул, К.Ф.Балдук, П.І.Гапішко, Т.І.Смола, жінки Ф.М.Яценко, М.П.Семиліт та інші.

19 листопада білогвардійці увірвались у село. Почалася звіряча розправа над повстанцями. Карателі ретельно виконували наказ генерала Слащова: «Знищити все, тільки два храми залишити…». Баштанка була віддана білогвардійцям на розграбування і знущання . Лише в Полтавці було розстріляно і закатовано 852 повстанці, спалено 350 дворів. Згодом за доносами куркулів було заарештовано ще близько 100 партизан, заочно засуджених до страти. Так званий загін самооборони, створений куркулями, чинив самосуди. Серед страчених були Ф.Змієвський, А.Костирко, В.Прядко, П.Руденко, Я.Змієвський, Василь і Конон Гапони, І.Тур та інші .

Невмирущою сторінкою в історію героїчної боротьби українського народу проти денікінщини увійшла Баштанська республіка. 29 жовтня 1971 року у м. Баштанка було відкрито пам'ятник учасникам Баштанського повстання 1919 року проти денікінців.

Артефакти тих далеких часів наблизили відвідувачів виставки  до героїчних подій минулого, допомогли відчути гнітючу атмосферу жахів лихоліть, до уваги присутніх було показано документальний фільм «Сини Баштанської республіки», по завершені усім було подаровано календар присвячений 100 річному ювілею.

Виставка селянського антиденікінського повстання 1919 року є прикладом збереження святої пам’яті про трагічні події, про життя і подвиг покоління, яке прийняло на себе всю жорстокість тих часів.