Вічна пам'ять загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну!

 БОРЩОВ Олексій Миколайович народився 10 грудня 1977 року в Баштанці. Навчався в Баштанській ЗОШ №1. Був здібним математиком, захищав честь школи на олімпіадах. Любив спорт, особливо футбол. Після закінчення школи отримав професію газозварювальника в Баштанському ПТУ №9.

Але весь час хлопець мріяв стати військовим. У 1996 році був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Маючи звання старшого сержанта, вирішує вступити до школи прапорщиків у місті Миколаїв. Закінчивши навчання з відзнакою та отримавши звання прапорщика, продовжив службу у військовій частині в місті Запоріжжя. Мав посаду начальника КПП. Пропрацювавши довгий час, повертається до рідного містечка.

Олексій - справжній герой, який не вагаючись став на захист нашої Батьківщини з перших днів жорстокої агресії Росії. Не чекаючи повістки з військкомату, він 17 березня 2022 року вже боронив Україну в найгарячішій точці - на Сході.

    Він мужньо воював, ризикуючи своїм життям, щоб захистити нашу землю, наш народ, нашу свободу. Олексій - не просто солдат, він - командир відділення взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення в/ч А 0224.

    Його мужність, стійкість, лідерські якості та самовідданість  - це приклад для всіх нас. Він надихає інших своїм героїзмом та показує, що справжня перемога можлива лише завдяки єднанню та спільним зусиллям.

    Фронтовий позивний «Святий» визначав душу бійця: якщо не я, то хто? Побратими часто згадують слова Олексія: «Не хвилюйтесь, над нами Покров Божий, бо ми захищаємо своє. Ми прийшли перемагати, а не гинути…» Він був загальноприйнятим капеланом, а це люди – посланці від Всевишнього в траншеях, під обстрілами, коли прощаються в останнє…

Останній бій Олексія Борщов був 7 липня 2022 року на Донеччині, де точились жорстокі бої. Він отримав поранення, несумісні з життям.

Похований на Алеї Героїв у Баштанці.