День пам»яті « Афганістан болить в моїй душі»

Офіційно афганська війна тривала з 25 грудня 1979 року до 15 лютого 1989 року.

25 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися у бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликали стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984 – 1985 роки. Для тисяч наших солдат, їхніх батьків та матерів, дружин, дітей розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Тривожні дні чекання, безсонні ночі та тривоги. Посивіли батьки. Тривожними були ці роки і для тих батьків, сини яких служили не в Афганістані, а на території колишнього Радянського Союзу. Де б не служив солдат, він у будь-який момент міг потрапити до Афганістану. Тому й не було спокою в Україні всі 10 років афганської війни.

32 – гу річницю  завершення  виведення  військ  із  Афганістану,  Христофорівський  старостат в особі  старости  Лариси Хруставки Л.В.  разом  з  працівниками  Музею  історії  та  образотворчого  мистецтва,  директором  сільського  будинку  культури,  завідуючою  ЗДО  «Веселка» та  воїнами – інтернаціоналістами  Нициком Віктором Михайловичем, Ваценком  Іваном Володимировичем, вдовою  Новіцькою  Ольгою Павлівною,( дружиною  воїна – інтернаціоналіста  Новицького Сергія  Ярославовича, який  помер у 2020  році), Власенком Олексієм  воїном АТО, Ваценко Рітою  вшанували  пам'ять  історичних  подій  та  їх  учасників. На  могили  воїнів  Зікратова  Анатолія  та  Новіцького Сергія , які  померли  від  отриманих  ран  у  наш  час,  поклали  квіти.

Надалі  в   Музеї  історії  та  образотворчого мистецтва  Цимбалюк Тетяна  провела  екскурсію    «Афганістан   болить  в  моїй  душі». Сторінками  історії  продовжився  захід  в   сільській  бібліотеці, де  в  глибокій шанобі, схиливши  голови  перед  пам'ятю  тих,  хто  загинув...