Вічна пам'ять загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну!

ГАВРИЛЕНКО Олександр Віталійович народився 18 грудня 1991 року в с. Піски Баштанського району Миколаївської області. У 1997 році вступив до Пісківської загальноосвітньої школи, яку закінчив у 2009 році. Олександр був надзвичайно сумлінним, дисциплінованим, уважним, товариським учнем. Мав хорошу пам’ять, з відповідальністю ставився до навчання та інших доручень. Мав спокійний, урівноважений характер.

Після закінчення школи вступив до Миколаївського політехнічного інституту на факультет автомобільне господарство за спеціальністю інженер-механік. У 2013 році закінчив інститут з відзнакою та продовжив на рік навчання, щоб здобути ступінь бакалавра за спеціальністю автомобільний транспорт.

У 2015році був призваний до військової служби. Служив у Десні. Після демобілізації з армії заключив контракт з 79 окремою десантно-штурмовою бригадою, що базується в Миколаєві. Невдовзі був направлений на навчання у Львівську академію сухопутних військ, яку закінчив у 2021 році. 

За час проходження служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Володів високим рівнем професійної підготовки. Працював над підвищенням своїх теоретичних знань та практичних навичок.

З перших годин повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист рідної землі. Служив старшим лейтенантом, командиром мінометної батареї 1 аеромобільного батальйону в/ч А 4350. Завдяки своїм навичкам та сміливості неодноразово зберігав життя військовослужбовцям. Був стриманий у спілкуванні, тактовний, ввічливий, мав заслужений авторитет серед колег по службі.

6 вересня 2022 року в Херсонській області трагічно обірвалося життя вірного сина неньки-України. Пам’ять про Олександра вічно житиме в серцях людей.

Сиротою залишилася дворічна донечка, дружина втратила люблячого чоловіка, мати – улюбленого сина.