Районування за новим адміністративно-територіальним устроєм: чого очікувати?

17 липня поточного року Верховна Рада України завершила один з важливих етапів реформи децентралізації України − проголосувала за ліквідацію 490 старих районів і утворення 136 нових. В Миколаївській області ліквідовано 19 старих та утворено 4 нових відповідно.

Однією з головних причин нового районування є запобігання дублюванню повноважень районних органів і органів самоврядування новостворених громад на одній території.

Основні аспекти щодо нового адміністративно-територіального устрою в запитаннях та відповідях.

− Як відбувався поділ на райони?

− За методичними рекомендаціями Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон), в основу яких ліг стандарт Європейського Союзу.

Наочно це виглядало так: облдержадміністрація та експерти запропонували своє бачення нових районів, яке згодом пройшло кілька кіл обговорень, зокрема з депутатами.

Серед критеріїв утворення району − розташування в межах однієї області, охоплення «як правило» щонайменше 150 тисяч жителів, компактність і нерозривність території.

Центр району обирали в такій послідовності: найперше − міста − обласні центри, далі − міста з населенням у щонайменше 50 тисяч.

До районів, як правило, зараховували громади, розташовані в 60-кілометровій зоні доступності від районного центру. Якщо громада була рівновіддаленою від 2 або більше райцентрів, її включали до того району, чий райцентр був ближчим до адмінцентру громади.

− Що тепер робитимуть районні ради та райдержадміністрації?

− Райради продовжать ухвалювати рішення, а РДА − їх реалізовувати. Утім завдань стане трохи менше, адже частину повноважень − освіту, утримання ЦНАПів та іншого комунального майна − перебирають на себе громади.

За районними органами частково залишається медицина, освіта, соцзахист і логістика.

Наприклад, освіта. Раніше школи у маленьких селах утримував район − платив за комунальні послуги, отримував від держави освітню субвенцію, виплачував учителям зарплати.

Тепер кожна спроможна громада самостійно отримує субвенцію та виплачує зарплати вчителям − тобто вже не потребує опіки району.

З 1 січня 2021 року всі школи в Україні мають перейти у власність громад.

Ключове у роботі РДА після 1 січня 2021 року − це соціальний захист, державні програми та координація різних органів ДСНС, поліції, лісгоспів.

Райради стануть підтримкою для тих закладів, які громади не зможуть взяти собі на утримання. Це частина районних лікарень, позашкільні навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку.

Ключове, що втрачає район після передачі повноважень на громади, − це гроші, а саме 60% податку на дохід фізичних осіб (ПДФО), які проживають у межах району. Замість району вони йтимуть одразу в громади.

Районний бюджет тепер здебільшого поповнюватиметься за рахунок комунальних підприємств, які залишилися на його балансі, та дотацій з державного бюджету.

Кадрова проблема, яка може виникнути щодо працівників районної ланки, вирішується таким чином, що більшість спеціалістів зможуть влаштуватися в апаратах і службах ОТГ, що успадкують переважну частину функцій, якими за нинішньої моделі опікується районна влада.

− Що буде зі школами, лікарнями, будинками культури в ліквідованих районах?

− Поки що це не визначено, оскільки відповідний законопроект ще не ухвалений. Скоріше за все більшість об'єктів просто змінять юридичний статус − перейдуть від району до громади, на території якої вони фізично розташовані. Райони разом з громадами мають вирішити, які саме об'єкти вони забирають у свою власність.

Майно, на яке не буде попиту, − наприклад, спортивна школа або велика районна лікарня − може залишитися району або перейти на рівень області (спільна власність територіальних громад).

− Чи потрібно їхати за довідкою в ЦНАПу новий райцентр?

− Не зовсім. Якщо в громаді, у якій проживає старенька бабуся, немає свого ЦНАПу (а таких в області чимало), вона піде у територіально найближчий. Покращити ситуацію з ЦНАПами може законопроект, який вже пройшов перше читання. Він зокрема зобов'язує органи місцевого самоврядування утворювати ЦНАПи та розміщувати у громадах, які не мають ЦНАПів, їхні віддалені територіальні підрозділи.

Передбачається, що ЦНАП органів місцевого самоврядування повинні утворюватися в усіх населених пунктах з чисельністю населення більше однієї тисячі.

Протягом 2 років в громадах повинні бути ЦНАПи.

− Що буде з районними судами, відділеннями прокуратури, Пенсійного фонду?

− Поки що вони працюватимуть у звичному форматі, але згодом їм доведеться підлаштуватися під новий територіальний устрій.

Рішення щодо відкриття/закриття конкретних структур ухвалюватиме Офіс Генпрокурора та профільні міністерства.

Щодо Пенсійного фонду ситуація дещо інша: управління фонду буде в райцентрі, але його структурні підрозділи будуть у громадах.

− Як нове районування пов'язане з місцевими виборами 25 жовтня?

− Місцеві вибори 25 жовтня відбудуться за новим районуванням. На Миколаївщині обиратимуть голів 52 територіальних громад, депутатів до відповідних сільських, селищних і міських рад, депутатів 4 районних рад та обласної ради.

Щодо отримання медичних послуг слід зазначити, що завдяки медичній реформі українці змогли вільно обирати лікаря, без прив'язки до місця проживання. До того ж, державний гарантований пакет медичної допомоги (програма медичних гарантій) включатиме доволі широкий спектр амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги, а також лікарських засобів. Вартість відповідних послуг оплачуватиметься Національною службою здоров'я України з державного бюджету.

Вибір місця отримання інших послуг (торгівля, побутові послуги тощо) є вільним для кожного мешканця громад незалежно від визначеного державою районування.

Оскільки послуги, які раніше мешканці громад отримували в районних центрах, надаватимуться переважно на території своєї громади, питання районування не має такої ваги і впливу для людей, як функціонування самодостатніх спроможних громад.

Розвивайте свої громади, шукайте ідеї для піднесення їх потенціалу!