Життя, віддане Україні

Ігор Олександрович народився 18 квітня 1975 року. Дитинство та юність провів у місті Баштанка, де навчався у Баштанській загальноосвітній школі №1. З ранніх років вирізнявся відповідальністю, справедливістю та внутрішньою силою характеру. Його знали як людину слова, яка завжди готова прийти на допомогу.

Після здобуття освіти обрав шлях служіння закону та людям — працював слідчим в УМВС України. У своїй професійній діяльності проявляв принциповість, чесність і високий рівень відповідальності, здобувши повагу колег та громадян.

У 2015 році, коли Україна потребувала захисників, Ігор Олександрович без вагань став на захист держави. Він вступив до лав 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де гідно ніс службу, демонструючи мужність, витримку та відданість військовому обов’язку. Побратими згадують його як надійного товариша, людину, на яку завжди можна було покластися у найскладніші моменти.

14 квітня 2022 року його життя трагічно обірвалося під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Борова Харківської області. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам і рідній землі, віддавши найцінніше — власне життя — за свободу і незалежність України.

Ігор Олександрович був не лише відважним воїном, а й турботливим батьком, який виховав сина та доньку, вкладаючи в них найкращі людські якості — чесність, гідність і любов до Батьківщини. Світла пам’ять про нього назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав.

Його життєвий шлях — це приклад справжнього патріотизму, мужності та самопожертви заради майбутнього України.